Наука
Як дослідження впливають на YAKKI
YAKKI розрахований на учнів будь-якого віку. Його ігри та формати навчання спираються на опубліковані дослідження про те, як засвоюють другу мову, як люди вчаться читати, як працює пам’ять, як люди спілкуються і що потрібно для доступності.
Дослідження впливають на наш дизайн. Це не означає, що автори процитованих тут робіт підтримують YAKKI, рецензують її або співпрацюють з нами.
Що це означає на практиці
Навчальний зміст — англійською. Інструкції, підказки та відгуки на відповіді можуть з’являтися доступною мовою інтерфейсу, щоб учень розумів завдання. Уроки та їхній рівень CEFR призначає дорослий, який веде учня, і учень не вибирає ці уроки; в інших випадках учень відкриває урок, побудований під його рівень.
Десять опор коротко
- Слова запам’ятовуються у вжитку — Доступно зараз
- Спочатку пригадати, потім побачити відповідь — Доступно зараз · повертати слабке пізніше: У розробці
- Опора на рідну мову — Доступно зараз · більше таких ігор: У розробці
- Читання навчають явно — Доступно зараз
- Зрозуміти, потім відповісти — Доступно зараз · складність під кожного учня: У розробці
- Практика без страху помилитися — Доступно зараз
- Сказати доречно — Доступно зараз
- Доступність при дислексії — У розробці · режим буде безкоштовним
- Наступний крок — із практики — У розробці
- Головне — щоб зрозуміли — Доступно зараз
1. Слова запам’ятовуються у вжитку
Слово краще закріплюється, коли учневі потрібно пригадати його, вибрати серед схожих варіантів або вжити у власному реченні. Тому словникові ігри поєднують розпізнавання, пригадування і власну відповідь учня. У носіїв івриту є відома складність: вони схильні уникати англійських фразових дієслів, а не плутати їх.
Доступно зараз словникові ігри, зокрема окремі формати для фразових дієслів і стійких сполучень. Тексти позначені рівнями CEFR.
Порівнювати слова тексту з тим, що вже знає конкретний учень, ми поки не вміємо.
Джерела: Laufer & Hulstijn (2001) · Nation (2001) · Dagut & Laufer (1985)
2. Спочатку пригадати, потім побачити відповідь
Самостійно пригадати відповідь корисніше для пам’яті, ніж знову її прочитати. А повторення з дедалі більшими інтервалами робить пам’ять міцнішою.
Доступно зараз в іграх на пригадування учень спочатку відповідає, і лише потім бачить відповідь.
У розробці модель учня, яка помічає слабкі місця і повертає їх пізніше — в іншій грі.
Джерела: Roediger & Karpicke (2006) · Roediger & Butler (2011) · Karpicke (2017) · Pimsleur (1967) · Settles & Meeder (2016)
3. Опора на рідну мову
Учні, що говорять івритом, арабською чи російською, помиляються в англійській по-різному: в івриті є лише означений артикль, у російській артиклів немає зовсім. Рідна мова при цьому — ресурс, а не перешкода: вона допомагає зрозуміти, не замінюючи англійську.
Доступно зараз інтерфейс доступною рідною мовою учня; частина ігор зібрана під його мову — наприклад, «фальшиві друзі» для російськомовного учня використовують саме російсько-англійські пари.
У розробці такий самий підхід в інших іграх.
Джерела: Lado (1957) · Cummins (1979) · Jarvis & Pavlenko (2008) · Kellerman (1983)
4. Читання навчають явно
В англійській мові буква не завжди надійно вказує на звук. Той, хто читає огласований іврит або арабську, вирішує інше завдання декодування, ніж носій англійської. Тому зв’язок букви й звуку, декодування та розпізнавання слів тренуються як окремі навички, а не припускаються самі собою.
Доступно зараз тренування звуків і букв для початківців.
У розробці модель учня, яка на основі звичайної практики підказує наступне завдання.
Джерела: Share (1995) · Katz & Frost (1992) · Bar-On & Share (2018) · Kahn-Horwitz, Schwartz & Share (2011) · Saiegh-Haddad & Geva (2008) · Ehri (2005)
5. Зрозуміти, потім відповісти
Учням потрібна англійська, яку вони здебільшого розуміють, — трохи вище їхнього рівня. Їм також потрібна можливість сказати чи написати щось самостійно: так видно, чого ще не вистачає. І потрібен відгук на те, що вони створили.
Доступно зараз призначений урок має рівень CEFR, який встановлює дорослий, що його призначив, і зміст будується під цей рівень; ігри просять письмову й усну відповідь; вільні відповіді отримують відгук. В одній грі допомога надається поетапно — сходинками підказок.
У розробці автоматичне підлаштування складності під кожного учня.
За методом YAKKI найближчий до прямого методу — про це є окрема сторінка. Це вибір щодо того, як будувати уроки, а не твердження, що один метод доведено кращий за інші.
Джерела: Krashen (1982) · Swain (1985) · Long (1996) · Vygotsky (1978)
6. Практика без страху помилитися
Говорити новою мовою буває страшно, і цю тривогу можна вимірювати. Гру можна пройти знову наодинці, тож неправильна відповідь ніколи не звучить перед іншими. YAKKI також вважає навчальним матеріалом саму мову почуттів, прохань, відмов і вибачень.
Доступно зараз ігри про емоції та спілкування; радимо з рівня B1. Детальніше на сторінці «Психодидактика».
Джерела: Horwitz, Horwitz & Cope (1986) · Gordon (1970) · Rosenberg (2003) · Lieberman et al. (2007) · MacIntyre & Gregersen (2012)
7. Сказати доречно
Граматично правильна фраза все одно може звучати грубо. Прямота, яку в Ізраїлі сприймають як чесність (її називають «дугрі»), в англійській часто звучить різко. Прохання, вибачення, відмова і скарга в різних культурах будуються по-різному.
Доступно зараз ігри, де учень пом’якшує відмову, ввічливо наполягає на скарзі, складає вибачення з потрібних частин і переходить від прямоти до дипломатії.
Джерела: Blum-Kulka, House & Kasper (1989) · Blum-Kulka & Olshtain (1984) · Katriel (1986) · Wierzbicka (2003)
8. Доступність при дислексії
Дислексія трапляється приблизно у 5-15% учнів, а англійська додає другу, складнішу орфографію. Ігри пройшли перевірку на доступність, і за її результатами ми будуємо режим дислексії: шрифт без зарубок, збільшені інтервали й контраст за посібником Британської асоціації дислексії, голосове введення там, де набір тексту є перешкодою, читання вголос з підсвічуванням, більше часу в іграх із таймером. Це інженерія доступності, а не клінічна методика.
У розробці весь режим дислексії — адаптації та їх увімкнення для конкретного учня. Режим буде безкоштовним.
Джерела: Shaywitz (2003) · Nijakowska (2010) · Breznitz (2006) · British Dyslexia Association style guide
9. Наступний крок — із практики
Бал корисний лише тоді, коли допомагає вирішити, що робити далі. Модель учня дивитиметься на звичайну практику — підказки, повторні спроби, типи помилок — і підлаштовуватиме подання, складність і формат. Ярликів на учня вона не навішує.
У розробці модель учня.
Джерела: Messick (1989) · Lantolf & Poehner (2004) · Black & Wiliam (1998)
10. Головне — щоб зрозуміли
Мета вимови — щоб учня зрозуміли, а не щоб він звучав «як носій мови»: сильний акцент часто не заважає розумінню мовлення.
Доступно зараз мовленнєві ігри. Мовлення не оцінюється, ми лише даємо рекомендації. Оцінити мовлення може жива людина. Мовленнєва гра ніколи не «провалює» учня і не блокує урок: учень бачить, який звук варто потренувати, і отримує коротке завдання на нього. Немає рейтингу акценту, таблиці лідерів і мети «звучати як носій мови».
Джерела: Munro & Derwing (1995) · Levis (2005, 2018) · Derwing & Munro (2015)
Зроблено в Ізраїлі
YAKKI створюється в Ізраїлі з особливою увагою до багатомовних учнів тут. Значна частина фундаментальних досліджень читання івритом, арабської диглосії, перенесення між мовами та міжкультурної прагматики зроблена саме тут; ці роботи — у списку літератури.
Детальніше про підхід
Література
Нижче наведені публікації, на які посилається ця сторінка.
- Bar-On, A., & Share, D. L. (2018). The Triplex Model of Hebrew reading development. Journal of Learning Disabilities, 51(5), 444–453.
- Black, P., & Wiliam, D. (1998). Inside the black box: Raising standards through classroom assessment. Phi Delta Kappan, 80(2), 139–148.
- Blum-Kulka, S., House, J., & Kasper, G. (Eds.). (1989). Cross-cultural pragmatics: Requests and apologies (CCSARP). Ablex.
- Blum-Kulka, S., & Olshtain, E. (1984). Requests and apologies: A cross-cultural study of speech act realization patterns (CCSARP). Applied Linguistics, 5(3), 196–213.
- Breznitz, Z. (2006). Fluency in reading: Synchronization of processes. Lawrence Erlbaum.
- Cummins, J. (1979). Linguistic interdependence and the educational development of bilingual children. Review of Educational Research, 49(2), 222–251.
- Dagut, M., & Laufer, B. (1985). Avoidance of phrasal verbs: A case for contrastive analysis. Studies in Second Language Acquisition, 7(1), 73–79.
- Derwing, T. M., & Munro, M. J. (2015). Pronunciation fundamentals: Evidence-based perspectives for L2 teaching and research. John Benjamins.
- Ehri, L. C. (2005). Learning to read words: Theory, findings, and issues. Scientific Studies of Reading, 9(2), 167–188.
- Gordon, T. (1970). Parent effectiveness training. Wyden.
- Horwitz, E. K., Horwitz, M. B., & Cope, J. (1986). Foreign language classroom anxiety. The Modern Language Journal, 70(2), 125–132.
- Jarvis, S., & Pavlenko, A. (2008). Crosslinguistic influence in language and cognition. Routledge.
- Kahn-Horwitz, J., Schwartz, M., & Share, D. L. (2011). Acquiring the complex English orthography: A triliteracy advantage? Journal of Research in Reading, 34(1), 136–151.
- Karpicke, J. D. (2017). Retrieval-based learning: A decade of progress. In J. Wixted (Ed.), Learning and memory: A comprehensive reference (2nd ed.). Academic Press.
- Katriel, T. (1986). Talking straight: Dugri speech in Israeli Sabra culture. Cambridge University Press.
- Katz, L., & Frost, R. (1992). The reading process is different for different orthographies: The orthographic depth hypothesis. In R. Frost & L. Katz (Eds.), Orthography, phonology, morphology, and meaning (pp. 67–84). North-Holland.
- Kellerman, E. (1983). Now you see it, now you don’t. In S. Gass & L. Selinker (Eds.), Language transfer in language learning. Newbury House.
- Krashen, S. (1982). Principles and practice in second language acquisition. Pergamon.
- Lado, R. (1957). Linguistics across cultures. University of Michigan Press.
- Lantolf, J. P., & Poehner, M. E. (2004). Dynamic assessment of L2 development. Journal of Applied Linguistics, 1(1), 49–72.
- Laufer, B., & Hulstijn, J. (2001). Incidental vocabulary acquisition in a second language: The construct of task-induced involvement. Applied Linguistics, 22(1), 1–26.
- Levis, J. M. (2005). Changing contexts and shifting paradigms in pronunciation teaching. TESOL Quarterly, 39(3), 369–377.
- Levis, J. M. (2018). Intelligibility, oral communication, and the teaching of pronunciation. Cambridge University Press.
- Lieberman, M. D., et al. (2007). Putting feelings into words: Affect labeling disrupts amygdala activity. Psychological Science, 18(5), 421–428.
- Long, M. H. (1996). The role of the linguistic environment in second language acquisition. In W. Ritchie & T. Bhatia (Eds.), Handbook of second language acquisition (pp. 413–468). Academic Press.
- MacIntyre, P. D., & Gregersen, T. (2012). Emotions that facilitate language learning. Studies in Second Language Learning and Teaching, 2(2), 193–213.
- Messick, S. (1989). Validity. In R. L. Linn (Ed.), Educational measurement (3rd ed., pp. 13–103). Macmillan.
- Munro, M. J., & Derwing, T. M. (1995). Foreign accent, comprehensibility, and intelligibility in the speech of second language learners. Language Learning, 45(1), 73–97.
- Nation, I. S. P. (2001). Learning vocabulary in another language. Cambridge University Press.
- Nijakowska, J. (2010). Dyslexia in the foreign language classroom. Multilingual Matters.
- Pimsleur, P. (1967). A memory schedule. The Modern Language Journal, 51(2), 73–75.
- Roediger, H. L., & Butler, A. C. (2011). The critical role of retrieval practice in long-term retention. Trends in Cognitive Sciences, 15(1), 20–27.
- Roediger, H. L., & Karpicke, J. D. (2006). The power of testing memory: Basic research and implications for educational practice. Perspectives on Psychological Science, 1(3), 181–210.
- Rosenberg, M. B. (2003). Nonviolent communication: A language of life. PuddleDancer Press.
- Saiegh-Haddad, E., & Geva, E. (2008). Morphological awareness, phonological awareness, and reading in English–Arabic bilingual children. Reading and Writing, 21(5), 481–504.
- Schwartz, M., Geva, E., Share, D. L., & Leikin, M. (2007). Learning to read in English as third language: The cross-linguistic transfer of phonological processing skills. Written Language & Literacy, 10(1), 25–52.
- Settles, B., & Meeder, B. (2016). A trainable spaced repetition model for language learning. Proceedings of ACL 2016, 1848–1858.
- Share, D. L. (1995). Phonological recoding and self-teaching: Sine qua non of reading acquisition. Cognition, 55(2), 151–218.
- Shaywitz, S. (2003). Overcoming dyslexia. Knopf.
- Swain, M. (1985). Communicative competence: Some roles of comprehensible input and comprehensible output in its development. In S. Gass & C. Madden (Eds.), Input in second language acquisition (pp. 235–253). Newbury House.
- Vygotsky, L. S. (1978). Mind in society. Harvard University Press.
- Wierzbicka, A. (2003). Cross-cultural pragmatics: The semantics of human interaction (2nd ed.). Mouton de Gruyter.
Наукова співпраця
Ми відкриті до спільних досліджень: ефективність, доступність, перенесення між мовами.