Наука

Як дослідження впливають на YAKKI

YAKKI розрахований на учнів будь-якого віку. Його ігри та формати навчання спираються на опубліковані дослідження про те, як засвоюють другу мову, як люди вчаться читати, як працює пам’ять, як люди спілкуються і що потрібно для доступності.

Дослідження впливають на наш дизайн. Це не означає, що автори процитованих тут робіт підтримують YAKKI, рецензують її або співпрацюють з нами.

Що це означає на практиці

Навчальний зміст — англійською. Інструкції, підказки та відгуки на відповіді можуть з’являтися доступною мовою інтерфейсу, щоб учень розумів завдання. Уроки та їхній рівень CEFR призначає дорослий, який веде учня, і учень не вибирає ці уроки; в інших випадках учень відкриває урок, побудований під його рівень.

Десять опор коротко

  1. Слова запам’ятовуються у вжитку — Доступно зараз
  2. Спочатку пригадати, потім побачити відповідь — Доступно зараз · повертати слабке пізніше: У розробці
  3. Опора на рідну мову — Доступно зараз · більше таких ігор: У розробці
  4. Читання навчають явно — Доступно зараз
  5. Зрозуміти, потім відповісти — Доступно зараз · складність під кожного учня: У розробці
  6. Практика без страху помилитися — Доступно зараз
  7. Сказати доречно — Доступно зараз
  8. Доступність при дислексії — У розробці · режим буде безкоштовним
  9. Наступний крок — із практики — У розробці
  10. Головне — щоб зрозуміли — Доступно зараз

1. Слова запам’ятовуються у вжитку

Слово краще закріплюється, коли учневі потрібно пригадати його, вибрати серед схожих варіантів або вжити у власному реченні. Тому словникові ігри поєднують розпізнавання, пригадування і власну відповідь учня. У носіїв івриту є відома складність: вони схильні уникати англійських фразових дієслів, а не плутати їх.

Доступно зараз словникові ігри, зокрема окремі формати для фразових дієслів і стійких сполучень. Тексти позначені рівнями CEFR.

Порівнювати слова тексту з тим, що вже знає конкретний учень, ми поки не вміємо.

Джерела: Laufer & Hulstijn (2001) · Nation (2001) · Dagut & Laufer (1985)

2. Спочатку пригадати, потім побачити відповідь

Самостійно пригадати відповідь корисніше для пам’яті, ніж знову її прочитати. А повторення з дедалі більшими інтервалами робить пам’ять міцнішою.

Доступно зараз в іграх на пригадування учень спочатку відповідає, і лише потім бачить відповідь.

У розробці модель учня, яка помічає слабкі місця і повертає їх пізніше — в іншій грі.

Джерела: Roediger & Karpicke (2006) · Roediger & Butler (2011) · Karpicke (2017) · Pimsleur (1967) · Settles & Meeder (2016)

3. Опора на рідну мову

Учні, що говорять івритом, арабською чи російською, помиляються в англійській по-різному: в івриті є лише означений артикль, у російській артиклів немає зовсім. Рідна мова при цьому — ресурс, а не перешкода: вона допомагає зрозуміти, не замінюючи англійську.

Доступно зараз інтерфейс доступною рідною мовою учня; частина ігор зібрана під його мову — наприклад, «фальшиві друзі» для російськомовного учня використовують саме російсько-англійські пари.

У розробці такий самий підхід в інших іграх.

Джерела: Lado (1957) · Cummins (1979) · Jarvis & Pavlenko (2008) · Kellerman (1983)

4. Читання навчають явно

В англійській мові буква не завжди надійно вказує на звук. Той, хто читає огласований іврит або арабську, вирішує інше завдання декодування, ніж носій англійської. Тому зв’язок букви й звуку, декодування та розпізнавання слів тренуються як окремі навички, а не припускаються самі собою.

Доступно зараз тренування звуків і букв для початківців.

У розробці модель учня, яка на основі звичайної практики підказує наступне завдання.

Джерела: Share (1995) · Katz & Frost (1992) · Bar-On & Share (2018) · Kahn-Horwitz, Schwartz & Share (2011) · Saiegh-Haddad & Geva (2008) · Ehri (2005)

5. Зрозуміти, потім відповісти

Учням потрібна англійська, яку вони здебільшого розуміють, — трохи вище їхнього рівня. Їм також потрібна можливість сказати чи написати щось самостійно: так видно, чого ще не вистачає. І потрібен відгук на те, що вони створили.

Доступно зараз призначений урок має рівень CEFR, який встановлює дорослий, що його призначив, і зміст будується під цей рівень; ігри просять письмову й усну відповідь; вільні відповіді отримують відгук. В одній грі допомога надається поетапно — сходинками підказок.

У розробці автоматичне підлаштування складності під кожного учня.

За методом YAKKI найближчий до прямого методу — про це є окрема сторінка. Це вибір щодо того, як будувати уроки, а не твердження, що один метод доведено кращий за інші.

Джерела: Krashen (1982) · Swain (1985) · Long (1996) · Vygotsky (1978)

6. Практика без страху помилитися

Говорити новою мовою буває страшно, і цю тривогу можна вимірювати. Гру можна пройти знову наодинці, тож неправильна відповідь ніколи не звучить перед іншими. YAKKI також вважає навчальним матеріалом саму мову почуттів, прохань, відмов і вибачень.

Доступно зараз ігри про емоції та спілкування; радимо з рівня B1. Детальніше на сторінці «Психодидактика».

Джерела: Horwitz, Horwitz & Cope (1986) · Gordon (1970) · Rosenberg (2003) · Lieberman et al. (2007) · MacIntyre & Gregersen (2012)

7. Сказати доречно

Граматично правильна фраза все одно може звучати грубо. Прямота, яку в Ізраїлі сприймають як чесність (її називають «дугрі»), в англійській часто звучить різко. Прохання, вибачення, відмова і скарга в різних культурах будуються по-різному.

Доступно зараз ігри, де учень пом’якшує відмову, ввічливо наполягає на скарзі, складає вибачення з потрібних частин і переходить від прямоти до дипломатії.

Джерела: Blum-Kulka, House & Kasper (1989) · Blum-Kulka & Olshtain (1984) · Katriel (1986) · Wierzbicka (2003)

8. Доступність при дислексії

Дислексія трапляється приблизно у 5-15% учнів, а англійська додає другу, складнішу орфографію. Ігри пройшли перевірку на доступність, і за її результатами ми будуємо режим дислексії: шрифт без зарубок, збільшені інтервали й контраст за посібником Британської асоціації дислексії, голосове введення там, де набір тексту є перешкодою, читання вголос з підсвічуванням, більше часу в іграх із таймером. Це інженерія доступності, а не клінічна методика.

У розробці весь режим дислексії — адаптації та їх увімкнення для конкретного учня. Режим буде безкоштовним.

Джерела: Shaywitz (2003) · Nijakowska (2010) · Breznitz (2006) · British Dyslexia Association style guide

9. Наступний крок — із практики

Бал корисний лише тоді, коли допомагає вирішити, що робити далі. Модель учня дивитиметься на звичайну практику — підказки, повторні спроби, типи помилок — і підлаштовуватиме подання, складність і формат. Ярликів на учня вона не навішує.

У розробці модель учня.

Джерела: Messick (1989) · Lantolf & Poehner (2004) · Black & Wiliam (1998)

10. Головне — щоб зрозуміли

Мета вимови — щоб учня зрозуміли, а не щоб він звучав «як носій мови»: сильний акцент часто не заважає розумінню мовлення.

Доступно зараз мовленнєві ігри. Мовлення не оцінюється, ми лише даємо рекомендації. Оцінити мовлення може жива людина. Мовленнєва гра ніколи не «провалює» учня і не блокує урок: учень бачить, який звук варто потренувати, і отримує коротке завдання на нього. Немає рейтингу акценту, таблиці лідерів і мети «звучати як носій мови».

Джерела: Munro & Derwing (1995) · Levis (2005, 2018) · Derwing & Munro (2015)

Зроблено в Ізраїлі

YAKKI створюється в Ізраїлі з особливою увагою до багатомовних учнів тут. Значна частина фундаментальних досліджень читання івритом, арабської диглосії, перенесення між мовами та міжкультурної прагматики зроблена саме тут; ці роботи — у списку літератури.

Детальніше про підхід

Література

Нижче наведені публікації, на які посилається ця сторінка.

  1. Bar-On, A., & Share, D. L. (2018). The Triplex Model of Hebrew reading development. Journal of Learning Disabilities, 51(5), 444–453.
  2. Black, P., & Wiliam, D. (1998). Inside the black box: Raising standards through classroom assessment. Phi Delta Kappan, 80(2), 139–148.
  3. Blum-Kulka, S., House, J., & Kasper, G. (Eds.). (1989). Cross-cultural pragmatics: Requests and apologies (CCSARP). Ablex.
  4. Blum-Kulka, S., & Olshtain, E. (1984). Requests and apologies: A cross-cultural study of speech act realization patterns (CCSARP). Applied Linguistics, 5(3), 196–213.
  5. Breznitz, Z. (2006). Fluency in reading: Synchronization of processes. Lawrence Erlbaum.
  6. Cummins, J. (1979). Linguistic interdependence and the educational development of bilingual children. Review of Educational Research, 49(2), 222–251.
  7. Dagut, M., & Laufer, B. (1985). Avoidance of phrasal verbs: A case for contrastive analysis. Studies in Second Language Acquisition, 7(1), 73–79.
  8. Derwing, T. M., & Munro, M. J. (2015). Pronunciation fundamentals: Evidence-based perspectives for L2 teaching and research. John Benjamins.
  9. Ehri, L. C. (2005). Learning to read words: Theory, findings, and issues. Scientific Studies of Reading, 9(2), 167–188.
  10. Gordon, T. (1970). Parent effectiveness training. Wyden.
  11. Horwitz, E. K., Horwitz, M. B., & Cope, J. (1986). Foreign language classroom anxiety. The Modern Language Journal, 70(2), 125–132.
  12. Jarvis, S., & Pavlenko, A. (2008). Crosslinguistic influence in language and cognition. Routledge.
  13. Kahn-Horwitz, J., Schwartz, M., & Share, D. L. (2011). Acquiring the complex English orthography: A triliteracy advantage? Journal of Research in Reading, 34(1), 136–151.
  14. Karpicke, J. D. (2017). Retrieval-based learning: A decade of progress. In J. Wixted (Ed.), Learning and memory: A comprehensive reference (2nd ed.). Academic Press.
  15. Katriel, T. (1986). Talking straight: Dugri speech in Israeli Sabra culture. Cambridge University Press.
  16. Katz, L., & Frost, R. (1992). The reading process is different for different orthographies: The orthographic depth hypothesis. In R. Frost & L. Katz (Eds.), Orthography, phonology, morphology, and meaning (pp. 67–84). North-Holland.
  17. Kellerman, E. (1983). Now you see it, now you don’t. In S. Gass & L. Selinker (Eds.), Language transfer in language learning. Newbury House.
  18. Krashen, S. (1982). Principles and practice in second language acquisition. Pergamon.
  19. Lado, R. (1957). Linguistics across cultures. University of Michigan Press.
  20. Lantolf, J. P., & Poehner, M. E. (2004). Dynamic assessment of L2 development. Journal of Applied Linguistics, 1(1), 49–72.
  21. Laufer, B., & Hulstijn, J. (2001). Incidental vocabulary acquisition in a second language: The construct of task-induced involvement. Applied Linguistics, 22(1), 1–26.
  22. Levis, J. M. (2005). Changing contexts and shifting paradigms in pronunciation teaching. TESOL Quarterly, 39(3), 369–377.
  23. Levis, J. M. (2018). Intelligibility, oral communication, and the teaching of pronunciation. Cambridge University Press.
  24. Lieberman, M. D., et al. (2007). Putting feelings into words: Affect labeling disrupts amygdala activity. Psychological Science, 18(5), 421–428.
  25. Long, M. H. (1996). The role of the linguistic environment in second language acquisition. In W. Ritchie & T. Bhatia (Eds.), Handbook of second language acquisition (pp. 413–468). Academic Press.
  26. MacIntyre, P. D., & Gregersen, T. (2012). Emotions that facilitate language learning. Studies in Second Language Learning and Teaching, 2(2), 193–213.
  27. Messick, S. (1989). Validity. In R. L. Linn (Ed.), Educational measurement (3rd ed., pp. 13–103). Macmillan.
  28. Munro, M. J., & Derwing, T. M. (1995). Foreign accent, comprehensibility, and intelligibility in the speech of second language learners. Language Learning, 45(1), 73–97.
  29. Nation, I. S. P. (2001). Learning vocabulary in another language. Cambridge University Press.
  30. Nijakowska, J. (2010). Dyslexia in the foreign language classroom. Multilingual Matters.
  31. Pimsleur, P. (1967). A memory schedule. The Modern Language Journal, 51(2), 73–75.
  32. Roediger, H. L., & Butler, A. C. (2011). The critical role of retrieval practice in long-term retention. Trends in Cognitive Sciences, 15(1), 20–27.
  33. Roediger, H. L., & Karpicke, J. D. (2006). The power of testing memory: Basic research and implications for educational practice. Perspectives on Psychological Science, 1(3), 181–210.
  34. Rosenberg, M. B. (2003). Nonviolent communication: A language of life. PuddleDancer Press.
  35. Saiegh-Haddad, E., & Geva, E. (2008). Morphological awareness, phonological awareness, and reading in English–Arabic bilingual children. Reading and Writing, 21(5), 481–504.
  36. Schwartz, M., Geva, E., Share, D. L., & Leikin, M. (2007). Learning to read in English as third language: The cross-linguistic transfer of phonological processing skills. Written Language & Literacy, 10(1), 25–52.
  37. Settles, B., & Meeder, B. (2016). A trainable spaced repetition model for language learning. Proceedings of ACL 2016, 1848–1858.
  38. Share, D. L. (1995). Phonological recoding and self-teaching: Sine qua non of reading acquisition. Cognition, 55(2), 151–218.
  39. Shaywitz, S. (2003). Overcoming dyslexia. Knopf.
  40. Swain, M. (1985). Communicative competence: Some roles of comprehensible input and comprehensible output in its development. In S. Gass & C. Madden (Eds.), Input in second language acquisition (pp. 235–253). Newbury House.
  41. Vygotsky, L. S. (1978). Mind in society. Harvard University Press.
  42. Wierzbicka, A. (2003). Cross-cultural pragmatics: The semantics of human interaction (2nd ed.). Mouton de Gruyter.

Наукова співпраця

Ми відкриті до спільних досліджень: ефективність, доступність, перенесення між мовами.

Повідомити про проблему

Сторінка, на якій ви перебуваєте
/uk/science/index.html uk

Нам найлегше англійською, але пишіть будь-якою мовою.

У зверненні йдуть лише ваші слова, адреса сторінки та мова. Ні знімка екрана, ні журналів, ні облікового запису. Відповісти на звернення ми не можемо, тож якщо потрібна відповідь - напишіть на [email protected]