Наука
Як сказати важке англійською
Цей розділ називається психодидактикою. Почуття, потреби і суперечки — теж англійська, і їх можна відрепетирувати в грі раніше, ніж фраза знадобиться в житті.
Дві ідеї
Учень, якому небезпечно, заговорити не ризикне. Тривога через іноземну мову реальна, і її вміють вимірювати (Horwitz, Horwitz & Cope, 1986); її гальмівну дію називають «афективним фільтром» (Krashen, 1982). Гра наодинці, де помилка нічого не коштує при інших, цей ризик знижує. Доступно зараз
Друге: говорити про важке можна навчитися. «Я-повідомлення» і активне слухання Томаса Гордона та ненасильницьке спілкування Маршалла Розенберга дають коротку форму, щоб сказати важке без звинувачення. Назвати почуття словами — це вже трохи його заспокоїти (Lieberman et al., 2007); другою мовою це практика вдвічі.
Це мовні гри, а не терапія.
Я-повідомлення
«Ти мене ніколи не слухаєш!» — звинувачення. «Я-повідомлення» говорить про себе: «Я відчуваю роздратування, коли мене перебивають, бо втрачаю хід думки.» Формула, яку учень вимовляє англійською, коротка: I feel … when … because …. Гордон описав і відповіді, які обривають розмову: наказ, попередження, нотацію і «не хвилюйся, все буде добре».
Ненасильницьке спілкування
Чотири кроки: що я бачу, що відчуваю, що мені потрібно, про що прошу. Справжнє почуття — сумно, тривожно, легше — відрізняється від слова, в якому прихована оцінка іншого: «мене зрадили», «мене не помічають», «мене використовують». Такі слова називають псевдопочуттями.
Що тренує учень
Ці слова потрібні учням з друзями, дома і в мережі, а в підручнику їх майже немає. У грі учень отримує одразу і слова, і вміння:
- Сказати, що сталося і що він відчуває — через я-повідомлення, без звинувачення.
- Просити, а не вимагати — назвати, що потрібно, і відрізнити прохання від тиску.
- Спочатку почути — відповісти на почуття співрозмовника, а не одразу радити.
- Вибрати тон — одні й ті самі слова звучать турботливо, нейтрально або агресивно.
Дванадцять ігор Доступно зараз
Усі дванадцять є в каталозі ігор; рекомендуємо з рівня B1. Кожна тренує одне вміння.
- I-Message Cloze — вставити почуття, поведінку і причину.
- Conflict Reframe — перетворити звинувачувальне «ти-повідомлення» на «я-повідомлення».
- Emotion Labeling — прочитати ситуацію і вибрати точне слово для почуття.
- Intonation Choice — послухати і вирішити, як звучить фраза: турботливо, нейтрально чи агресивно.
- Assertive Response — з трьох реплік вибрати впевнену: не пасивну і не агресивну.
- Emotion Ladder — розставити слова почуттів від слабких до сильних.
- Need Detective — знайти потребу за почуттям.
- Escalation Meter — знайти момент, де розмова пішла не так, і фразу, яка до цього призвела.
- Active Listening — вибрати відповідь, яка відображає почуття, а не дає пораду.
- Cultural Bridge — розібратися з різницею в прямоті і вічливості між культурами.
- Pseudo-Feeling Filter — відділити справжнє почуття від псевдопочуття.
- Request vs Demand — відрізнити прохання від вимоги, яка маскується під прохання.
Література
- Gordon, T. (1970). Parent effectiveness training. Wyden.
- Gordon, T. (1974). T.E.T.: Teacher effectiveness training. Wyden.
- Horwitz, E. K., Horwitz, M. B., & Cope, J. (1986). Foreign language classroom anxiety. The Modern Language Journal, 70(2), 125–132.
- Krashen, S. (1982). Principles and practice in second language acquisition. Pergamon.
- Lieberman, M. D., Eisenberger, N. I., Crockett, M. J., Tom, S. M., Pfeifer, J. H., & Way, B. M. (2007). Putting feelings into words: Affect labeling disrupts amygdala activity. Psychological Science, 18(5), 421–428.
- Rosenberg, M. B. (2003). Nonviolent communication: A language of life (2nd ed.). PuddleDancer Press.